Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну все частіше почали говорити про альтернативну (невійськову) службу. Стаття 35 Конституції України декларує право громадянина на альтернативну (невійськову) службу за релігійними переконаннями. Так, зокрема, віровчення релігійного об’єднання «Свідки Єгови» не дозволяє їм брати зброю до рук і воювати. Як реалізується право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану та чи можливі зловживання цим правом, про діяльність свідків Єгови та перспективи цієї релігійної спільноти в Україні ми поговорили зі свідком Єгови Сергієм Афанасьєвим.
Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, яким було життя громади до 24 лютого 2022 року? Цікаво й те, скільки людей відвідувало богослужіння на регулярній основі?
Я не є офіційним речником свідків Єгови, тож можу лише поділитися власними враженнями і спостереженнями. До 24 лютого 2022 року в Україні був карантин через пандемію COVID-19, тому свідки Єгови відмовилися від звичного формату богослужінь і місіонерської діяльності. Зібрання відбувалися в ZOOM, проповідницьку діяльність вели через листи, телефонні дзвінки та неформальне спілкування. У 2021 році в Україні було в середньому 128 442 активних свідки Єгови, у 2022 – 122 694, у 2023 – 105 235. У статистиці враховані тільки ті свідки Єгови, які регулярно здають звіт про провідницьке служіння. Реальна кількість осіб, які поділяють погляди свідків Єгови, значно більша. Зниження кількості свідків Єгови у 2023 році здебільшого пов’язане з еміграцією за кордон через війну. Оскільки свідки Єгови є релігійною організацією з фіксованим членством, вісники, які більше трьох місяців перебувають на території іншого збору і планують залишатися там на тривалий час, мали би переходити у збори за місцем проживання. Це правило не є «залізним», і вісників, які емігрували через війну, спочатку рахували при зборах, до яких належали раніше. Оскільки пандемія закінчилася, свідки Єгови у світі і в Україні почали повертатися до звичних форм зібрань і проповідницької діяльності. Зараз у більшості регіонів зібрання проходять в Залах Царства з одночасною трансляцією в ZOOM. У зв’язку з тим, що повномасштабна війна триває вже третій рік, більшість переселенців перейшли в збори в тих країнах, у яких вони перебувають, і саме це відобразилося на кількості свідків Єгови в Україні в офіційному звіті.
У зв’язку з воєнними діями на території України, ми фіксуємо зменшення кількості вірян практично у всіх релігійних громадах. А як війна вплинула загалом на діяльність Вашої громади?
За два тижні до початку війни, через повідомленнями у ЗМІ про можливе вторгнення РФ в Україну, свідкам Єгови радили мати «тривожні валізки», запас харчів і пального та тримати машини заправленими. Практично одразу після початку війни свідки Єгови організували допомогу для своїх співвірян та їхніх рідних, які стали вимушеними переселенцями. Зали Царства у великих містах, у тому числі й у Львові, були перетворені на тимчасові прихистки для біженців. Те ж саме було зроблено і в сусідніх країнах: свідків Єгови, які прибували в інші країни, одновірці зустрічали на кордоні і доправляли, залежно від обставин і законодавства, у центри для біженців або розселяли серед одновірців. Така ж система діяла у Львові.
Свідки Єгови дбають про свою особисту безпеку і безпеку зібрань. Ще задовго до початку повномасштабного вторгнення в Залах Царства відбувалися навчання з евакуації. Якщо під час зібрання лунає повітряна тривога, воно припиняється, і вісники з членами громади прямують до найближчого укриття.
Знаю, що численні свідки Єгови, зокрема і з числа переселенців, ще з 2014-2015 років створювали громадські організації для допомоги внутрішньопереміщеним особам і людям, які зараз перебувають у прифронтових регіонах. На зборах появилися нові люди з числа внутрішньо переміщених осіб. Практично всі вони прагнуть адаптуватися на новому місці й отримують необхідну підтримку та допомогу. Свідки Єгови – звичайні люди і переживають наслідки війни так само, як і всі українці, хоча релігійні погляди свідків Єгови допомагають їм краще долати ці труднощі. Більшість свідків Єгови звикли працювати і заробляти собі на життя, тому ситуація безробіття й залежності від інших для них досить незвична. Практично всі мої знайомі, які емігрували за кордон, намагаються інтегруватися в суспільство країн, де вони перебувають – вчать мову, шукають роботу.
Згідно з українським законодавством члени деяких релігійних організацій відповідно до свого віровчення мають змогу проходити альтернативну (невійськову) службу, зокрема це стосується свідків Єгови. Чи вдається реалізувати це право на практиці?
У зв’язку з війною свідкам Єгови довелося взаємодіяти з ТЦК, і ось тут почалися проблеми. Хоча стаття 35 Конституції України гарантує право на заміну військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, реалізація цього права під час воєнного стану практично не можлива, оскільки закон «Про альтернативну службу», був ухвалений в 1991 році, тобто ще задовго до Конституції, і згідно з цим законом альтернативною службою заміняється строкова військова служба, призову на яку немає під час воєнного стану. Проходження альтернативної служби може бути обмежене під час воєнного стану указом Президента. Проте ні зміст, ні характер таких обмежень законами України не визначені. Указ Президента щодо воєнного стану не містить ніяких обмежень щодо альтернативної служби. Під час обговорення нових законопроєктів щодо військової служби і мобілізації йдеться про скасування строкової служби і введення інших форм військової підготовки. Однак ніяких змін щодо альтернативної служби не передбачено, хоча про її необхідність говорили і на Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій, і в Державній службі з питань етнополітики та свободи совісті. Інститут альтернативної служби вкрай необхідний для українського суспільства, адже без нього не можлива реалізація права на свободу совісті й віросповідання, а це право є одним із фундаментальних. Відсутність права на альтернативну службу вкотре ставить перед свідками Єгови вибір: або зрада своїм принципам, або кримінальне покарання.
Мені відомо про два виправдувальні вироки районних судів у справах свідків Єгови. Ці вироки не вступили в законну силу, оскільки є на стадії апеляції. Кілька справ було закрито на стадії кримінального провадження через відсутність складу злочину. На жаль, є один вирок із реальним терміном покарання, який теж не вступив у законну силу. А в адміністративних справах рішення судів теж різні – є рішення на користь свідків Єгови, є рішення на користь ТЦК. Більшість рішень оскаржують, і поки що немає чіткої позиції Касаційного адміністративного суду. Головна проблема у справах відмовників сумління – це небажання або невміння суддів правильно застосовувати рішення ЄСПЛ, які є джерелами права для українських судів. Найбільш складна ситуація у громадян, які є членами сімей свідків Єгови і значною мірою поділяють погляди свідків Єгови, але з якихось причин або ще не стали свідками Єгови, або ж були виключені з релігійної організації. Хоча згідно з Конституцією право на альтернативну службу надається на підставі релігійних переконань, які суперечать виконанню військового обов’язку. Суди більше уваги приділяють факту приналежності до релігійної організації, а не аналізу переконань людини. Із іншого боку, суди можуть заявляти, що людина не довела факт непереборного конфлікту між своїми переконаннями і виконанням військового обов’язку. Кримінальний касаційний суд вважає, що документального підтвердження членства в релігійній організації не достатньо і людина «має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб». Переконання людина висловлює, а довести їх наявність чи відсутність не можливо. Законодавство не встановлює критеріїв глибини, щирості й послідовності релігійних переконань, не випрацьовані процедури оцінки релігійних переконань. Оскільки постанови ККС мають враховувати суди нижчих інстанцій, є ризики, що вироки залежатимуть від суб’єктивної оцінки поглядів вірянина судом. Суди враховують, зокрема, час, коли людина стала свідком Єгови: якщо після початку повномасштабного вторгнення, суд може розцінити такі дії, як спробу ухилення від мобілізації. При цьому суди не враховують, що людина не може стати свідком Єгови відразу – вона має пройти релігійне навчання, змінити спосіб життя і лише тоді, коли старійшини переконаються, що її розуміння поглядів свідків Єгови та спосіб життя відповідає вимогам для хрещення, особу допускають до хрещення і вона стає повноправним членом збору.
В Україні має бути створений інститут альтернативної (невійськової) служби. Відмовників від військової служби на підставі сумління можна готувати для роботи в рятувальних підрозділах, у цивільній обороні, медичній сфері тощо. Альтернативна служба має бути повноцінним і реально важливим інститутом, а не трактуватися як спосіб покарання відмовників або запроваджуватися лише для того, щоб у міжнародних організацій не поставало питань щодо виконання Україною своїх зобов’язань із дотримання прав людини. Побоювання, що можливістю альтернативної служби будуть користуватись ухилянти, на мій погляд, не виправдані. Свідки Єгови не зацікавлені в чисельності прихожан, а радше в їхній якості, тому люди, які вдаватимуть, що є свідками Єгови, не затримаються в зібраннях надовго.
Як Ви знаєте, команда проєкту «Релігія в огні» займається фіксацією випадків руйнування та знищення релігійних об’єктів внаслідок повномасштабного вторгнення. Наша база даних налічує кілька десятків Залів Царства зруйнованих або пошкоджених у різних регіонах України. Чи відомо Вам, як відбувається відновлення будівель і чи вплинуло це на формат служіння та кількість людей на зборах?
Свідки Єгови мають досвід реагування на надзвичайні ситуації і тому пошкоджені Зали Царства й будинки вірян відновлюють досить швидко. Ці роботи виконують будівельні бригади «Релігійного центру свідків Єгови» та самі свідки Єгови – добровольці з усієї України. Також свідки Єгови продовжують реалізовувати заплановані будівництва Залів Царства в Україні. Якщо Зал Царства зруйновано чи пошкоджено або є постійна небезпека обстрілів – зібрання відбуваються онлайн. Факт пошкодження релігійних споруд не впливає на кількість вірян.
Невже люди не виїжджають, не покидають території, котрі обстрілюють, аби зберегти свої життя та життя своїх близьких?
Я, мабуть, неправильно зрозумів питання. Так, звичайно, обстріли, пошкодження майна зумовлюють те, що люди покидають небезпечні території, і кількість свідків Єгови в Україні зменшується. Звичайно, у такій ситуації свідки Єгови не перестають бути свідками Єгови, хоча під час війни дехто може втрачати віру.
Що відомо про діяльність свідків Єгови на окупованих територіях з огляду на заборону цієї релігійної організації в росії? Можливо, є якісь законодавчі акти окупаційної влади, які регламентують діяльність свідків Єгови?
Росія, всупереч міжнародним нормам, поширює норми свого кримінального права на окуповані території. До початку повномасштабної війни свою діяльність свідки Єгови на окупованих територіях вели цілком відкрито. Зали Царства як публічні місця мали вивіски, були позначені на Гугл-картах, тому виявити їх не становило ніякої складності. Після початку війни, документацію зборів, яка містила інформацію про вірян, їхню кількість та інше, знищували, але частина документів могла потрапити до рук окупаційної влади. Час від часу ФСБ чи окупаційні адміністрації публікують інформацію про «виявлення» Залів Царства, знаходження документів, із яких випливає, що свідки Єгови фінансували українські збройні формування, чи повідомляють про виявлення і затримання груп свідків Єгови. Підтвердити достовірність такої інформації складно, у більшості випадків – це пропагандистські заяви. Підрозділи ФСБ, які займаються на окупованих територіях «боротьбою з екстремізмом» повинні надати певні показники своєї діяльності, тому можуть фабрикувати справи й новини, не переймаючись їхньою достовірністю. Діяльність на окупованих територіях можлива тільки в умовах глибокого підпілля. Зараз не можливо оцінити, скільки свідків Єгови залишилося на окупованих територіях. На мій погляд, залишилися одиниці.
На окупованих територіях рф навіть не намагається дотримуватись видимості законності. Якщо в рф формально майно заборонених релігійних організацій вилучають за рішенням суду, то на окупованих територіях його просто оголошують «бесхозным» і передають російським «патріотичним організаціям». Нещодавно так було забрано Зал Царства у Бердянську. Окупаційні адміністрації та російські ЗМІ поширюють міфи про «евакуацію старійшин свідків Єгови, які працювали на ЦРУ», «збір інформації свідками Єгови про важливі об’єкти інфраструктури» тощо.
У випадку стихійних лих чи війни, свідкам Єгови завжди рекомендують покидати небезпечні території, бути готовими до евакуації, якщо люди живуть в таких регіонах. Але зрозуміло, що далеко не всім легко покинути свої домівки. Особливо важко евакуюватися людям похилого віку.
Як Ви думаєте що буде з громадою після перемоги України?
Під час війни в Україні спостерігаємо небезпечні тенденції, які стосуються права на свободу віросповідання. Ідеться про зростання рівня релігійної нетерпимості, що може знайти своє відображення в законодавстві. Залежно від того, як довго триватиме війна, ці тенденції можуть поглиблюватися. Війна травмує суспільство, і боротися з її наслідками доведеться кільком наступним поколінням українців. Я сподіваюся, що конституційні норми й цінності залишаться непорушними, і свідки Єгови зможуть почуватися в Україні так само вільно й безпечно, як і раніше.
Дякую, пане Сергію, за це інтерв’ю.
Розмовляла Уляна Севастьянів
Запис розмови зроблено 20 червня 2024 року
Інтерв’ю проведене в межах проєкту «Релігія в огні: документування воєнних злочинів Російської Федерації проти релігійних громад України», що реалізується громадською організацією «Майстерня Академічного Релігієзнавства» за підтримки «Documenting Ukraine», проєкту Institute for Human Sciences, IWM Vienna.