10–16 серпня 2020 року ГО «Майстерня академічного релігієзнавства» провела літню релігієзнавчу онлайн-школу «Релігія і розваги». Весь світ сьогодні потерпає від пандемії COVID-19, наукові конференції та заходи здебільшого скасовано чи перенесено на 2021 рік, неможливість підтримання сталих соціальних зв’язків негативно впливає на психологічний стан людей… Маючи на меті не тільки дати людям академічні знання про релігію, але певною мірою й розважити їх, перша онлайн-школа МАР була присвячена такій «легкій» темі, як розваги!
Перший блок лекцій школи було присвячено відображенню релігії в масовій та елітарній культурі розважання. На школі пролунали дискусії на тему особливостей відображення релігії та залучення релігійних образів в аніме, манґа, телевізійних серіалах, комп’ютерних іграх та українських рольових іграх живої дії.
Під час лекції «Рецепція японської релігійності в культурі аніме та манґа» Олександра Бібік познайомила учасників зі світом японського аніме та манґа. Акцент розповіді було зроблено на рецепції японської релігійності в японській масовій культурі та особливостях взаємовпливу аніме та нового типу японської релігійності. Лекторка розповіла цікавий факт, що аніме не просто використовують різні елементи японської релігійності, але й розвивають їх, пропонуючи японцям нові релігійні практики.
Тематику представленості релігій у культурі розваг продовжила Катерина Зоря в лекції «Боги, яких ніхто не вшановує: репрезентація релігії в комп’ютерних іграх». Окрім типології видів комп’ютерних ігор та загального знайомства аудиторії з цим феноменом, лекторка запропонувала слухачам розібрати особливості та типи залучення релігії до сюжетного, візуального та звукового аспекту комп’ютерних ігор. Одна з важливих тез лекції — залучення релігії чи релігійних образів до сюжетів комп’ютерних ігор розширює їхні функціональні можливості.
У лекції «Серіали та релігії: духовність, розваги та цинізм за одну серію, або чому ми дивимося серіали про релігію» Ірина Каплан представила авторську класифікацію серіалів на релігійну тематику. Вона говорила про можливості залучення серіалів до навчальних курсів із релігієзнавства та про методологію аналізу серіалу як наративу. А ще про те, що добре зроблений серіал про католиків із поганим відгуком від Ватикану будуть дивитися геть усі, як сталося із серіалом «Молодий папа».
З феноменом рольової гри учасників школи познайомив Антон Лещинський у лекції «Релігія в українських рольових іграх живої дії: місце і спосіб відображення». Українські рольові ігри, як вид розваги не надто відомий широкому загалу, викликав зацікавлення в аудиторії. На лекції були розглянуті проблеми особливостей зображення різних аспектів релігійності (культової практики, взаємодії соціуму та релігії, релігійної ієрархії тощо) під час рольових ігор. Під час обговорення лунали запитання про ступінь релігійності самих учасників цих ігор, її вплив на реалізацію релігійних практик, а також вплив цих ігор на релігійну обізнаність учасників.
Другий блок лекцій школи були присвячено аналізу ширших феноменів культури, дотичних до поняття «розваги» в одному зі своїх аспектів, серед яких карти таро, мода, реклама, алкоголь, секс та гедонізм.
Руслан Халіков у лекції «Карти таро: інтелектуальна розвага доби Відродження» представив історію карт таро, проаналізував низку їхніх образів, а також подискутував щодо їхньої езотеричності. Карти таро з’явилися спочатку як вид гральних карт, а вже згодом надбали ореолу потаємного мистецтва гадання. Крім того, на картах таро зображували портрети їхніх заможних замовників — така собі мініатюрна домашня галерея родинних портретів.
У лекції «Скандальний habitus: з історії одягу католицьких чернечих орденів епохи Середньовіччя» Лілія Підгорна розповіла про різні казуси з історії габітів католицьких монахів — як вони затверджувалися, змінювалися, обростали міфологією. Наприклад, учасники школи дізналися, що Аврелія Августина, який жив задовго до виникнення ордену августинців у ХІІ ст., зображали як правило в габіті цього ордену. Фішкою школи також став майстер-клас від лекторки із зав’язування домініканських вузлів.
Про методологію дослідження сексуальності розповіла Анна Марія Басаурі Зюзіна в лекції «Сексуальність та секс крізь релігійну оптику». Лекторка показала як змінювалося уявлення науковців про співвідношення сексу та релігії, починаючи від класика Мірчі Еліаде та закінчуючи сучасними американськими релігієзнавцями. Крім того на лекції було розглянуто ставлення різних релігій до різних сексуальних практик і показано, що через релігійну оптику на секс та сексуальність можна дивитися як категорично негативно, так і повністю схвально.
Про релігію в рекламі та рекламу релігії розповіла у своїй лекції «Релігія й реклама: what have we done to angels? What would Jesus do?» Ольга Муха. Лекторка почала з історії промоції фільму «Страсті Христові» Мела Гібсона, розповідала що янголи продають найкраще (тобто де використовують янголів у рекламі) і закінчила лекцію своєю колекцією неоднозначної релігійної реклами: наприклад, білборд, що зображає Діву Марію із позитивним тестом на вагітність у руках, але це реклама не тесту, а церковної громади!
Тему ролі алкоголю в історії релігій розкрив Руслан Халіков у лекції «Релігія та алкоголь: від археології до метафори», простеживши еволюцію сприйняття алкоголю в релігіях на основі двох різних типів джерел — священних текстів та археологічних знахідок, пов’язаних із використанням алкоголю в релігійних обрядах. Лектор показав, що релігії зазвичай не забороняють вживати алкоголь, а лише в тих випадках, коли це може відволікти їх від релігійної практики. А іноді вживання алкоголю та інших речовин, що змінюють свідомість, навіть рекомендується вірянам!
Лекція Антона Дробовича «Задоволення та релігія або деякі міркування про сакральну гедоністичну телеологію» була найбільш теоретичною. На основі матеріалів власної кандидатської дисертації, лектор довів, що, хоча релігії й виступають проти багатьох задоволень і розваг у цьому житті, але натомість пропонують гедонізм у житті потойбічному, обіцяють вічні задоволення для тих, хто стримується отримувати задоволення у світі смертних. Саме тому лектор доводив, що протиставлення аскетизму й гедонізму є в принципі недоречним. Гедоністичний дискурс присутній у релігіях не лише на рівні етики, але також і космології.
Варто окремо підкреслити, що 100 % лекторів цьогорічної онлайн-школи були членами та членкинями «Майстерні академічного релігієзнавства», і цей факт підтверджує професійну та кадрову спроможність нашої організації. Окремо скажемо слово і про наших учасників. Онлайн-формат вплинув на аудиторію нашого заходу: учасниками школи стали студенти, аспіранти, викладачі, науковці, а також люди, сильно вмотивовані вивчати різні релігії. Онлайн-формат також надав змогу розширити географію школи: лекції читали з Києва, Західної України та навіть Туреччини, а слухали їх у Києві, Житомирі, Кривому Розі, Береговому, Бориславі, Черкасах, Харкові та навіть у Мінську! На цій школі також було встановлено новий рекорд для МАР: наймолодшій учасниці щойно виповнилося лише 16 років!
Певним продовження школи 26 серпня стало обговорення серіалу «Шлях» (The Path), яке проводила Ірина Каплан. Отримавши неоднозначні враження від перегляду серіалу, але жваво обговоривши його релігієзнавчу компоненту, МАР планує зробити подібне обговорення серіалу «Месія» (Messiah) наприкінці вересня. Слідкуйте за анонсами на нашій FB-сторінці, щоби приєднатися до цього заходу!
Сучасні технології дали змогу записати всі лекції онлайн-школи. Зараз вони доступні лише для учасників та слухачів школи, наших благодійників. Загальний доступ до них буде відкрито в січні 2021 р., але якщо Ви бажаєте подивитися відео-записи лекцій раніше, напишіть нам на пошту ngo.wasr@gmail.com або на Facebook.
Перехід у онлайн-формат позитивно позначився на діяльності МАР, тому ми вже починаємо працювати над організацією нових цікавих академічних та пізнавальних заходів про релігію та релігієзнавство! До нових зустрічей!