Діяльність

Поточна категорія офіційного сайту Молодіжної асоціації релігієзнавців присвячена звітам по проведених за участю МАР заходах. Це передусім мають бути формальні звіти організаторів заходу, а також неформальні відгуки учасників проектів, слухачів та співорганізаторів.
Ми навмисно не передбачаємо на сайті коментарі відвідувачів. Ми визнаємо, що цей сайт створено як репрезентація нашої діяльності і нашого погляду на речі. Якщо ваша думка не збігається з офіційною позицією учасників проекту та членів Правління Молодіжної асоціації релігієзнавців, ми пропонуємо Вам звернутися до нас через офіційні контакти, або запросити нас до відкритого обговорення. Ми відкриті до співпраці і спілкування.

 

Круглий стіл «Проблеми вивчення історії радянського релігієзнавства», який проходив 22 жовтня у стінах Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ), в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Простір гуманітарної комунікації», зібрав учасників з Росії та України. Тема круглого столу відповідає загальним пострадянським тенденціям вивчення радянського минулого і конкретним теоретико-методологічним завданням сучасного російського та українського релігієзнавства, які намагаються осмислити свою спадкоємність до наукової традиції, що має «сумнівну репутацію» у багатьох сучасних інтелектуалів. Організаторами заходу виступили кафедра культурологи НПУ імені М.П. Драгоманова, кафедра філософії релігії та релігійних аспектів культури Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету (Москва), Молодіжна асоціація релігієзнавців і редакція московського журналу «Религиоведческие исследования». Радянське релігієзнавство, винесене в назву круглого столу, само по собі як поняття вимагає чітких дефініцій, наскільки їх можливо дати. Сприйняття радянського періоду історії Росії та України як цілісної епохи тягне за собою розуміння радянського релігієзнавства теж як цілісного явища. Це і вірно, і невірно. Радянське релігієзнавство мало загальний комуністичний патерн ставлення до релігії, заданий працями класиків марксизму-ленінізму К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна протягом усього свого періоду і, можливо, тягнеться до нинішнього часу як «підсвідоме» сучасного релігієзнавця. На це, наприклад , вказав один з…
Вийшов у світ збірник «Іудаїзм: гендерні та регіональні дослідження». Цей збірник є одним із результатів діяльності Другої Міжнародної молодіжної релігієзнавчої школи з іудаїки, яку 23-30 червня 2011 р. у Чернівцях проводив Центр дослідження іудаїзму Молодіжної асоціації релігієзнавців. У збірник увійшли статті лекторів Школи Віталія Черноіваненка «Гомосексуальність, гомоеротизм та єврейська традиція» та Анни Марії Басаурі Зюзіної «Жінки у рабинаті: американський досвід». Гендерної проблематики стосується й стаття учасників Школи Галини Качур та Олександра Рощина про жіночі образи в іудейській міфології. Статті більшості учасників Школи присвячені регіональній історії іудаїзму: читач збірника дізнається про хасидизм на Буковині зі статей Олесі Лесик, Аліни Ясінської, Тетяни Кацалухи та Юрія Мельничука, про іудаїзм на Херсонщині – зі статті Софії Скрипнікової, на Донеччині – зі статей Ірини Каплан та Руслана Халікова, а про польський іудаїзм – зі статті Анни Ксьонжек. Стаття Володимира Кочергіна присвячена іудаїзму у богослов'ї руського православ'я, а Олександра Іонішканса – історіософії іудаїзму XI-ХІІ ст. Окрім статей лекторів та учасників Школи у збірнику надруковані переклади статей, які продовжують теми регіонального та гендерного в іудаїці – зі статті Джудіт Баскін читач дізнається про історію розвитку іудаїки у Північний…
За фінансової підтримки Молодіжної асоціації релігієзнавців (МАР) у травні 2013 р. було проведено масштабне дослідження з виявлення рівня толерантності серед старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів за методикою Q-сортування, адаптованою для аналізу духовно-моральних аспектів Ф.М. Козирєвим. Ф. М. Козирєв – професор кафедри педагогіки РХГА, директор Інституту релігійної педагогіки РХГА, відомий вчений-педагог, який запропонував розглядати освіту з релігійною складовою як гуманітарну релігійну освіту. Він є автором не лише численних публікацій із зазначеної проблематики, але й автором методики соціологічного дослідження духовних вимірів особистості (адаптувавши методику Q-сортування до питань толерантності та моральних настанов). Дослідження було ініційоване учасниками групи з проблем релігійної освіти при кафедрі культурології ІФОН НПУ імені М.П. Драгоманова, лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України та Ф.М. Козирєвим. Це дослідження є унікальним як за отриманою інформацією, так і за масштабами. Завдяки тому, що опитування учнів відбувалося у режимі реального часу через спеціально розроблену інтернет-програму, на що й було витрачено фінансування МАР, ми змогли охопити міські та сільські школи (по одній) наступних областей України: Київська, Волинська, Одеська, Чернігівська, Донецька, Сумська, Херсонська. Таким чином, забезпечено репрезентативність даних щодо практично всіх регіонів України. Унікальність даного дослідження полягає в тому,…
28 жовтня 2013 р., у рамках VI Форуму «Простір гуманітарної комунікації», в гуманітарному корпусі НПУ імені М.П. Драгоманова пройшов семінар «Релігії сучасності: Церква Ісуса Христа Святих останніх днів». Організаторами заходу виступили кафедра культурологи НПУ імені М.П. Драгоманова та Молодіжна асоціація релігієзнавців, за підтримки Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД). У семінарі брали участь релігієзнавці України та Росії, а також представники Київського Українського колу ЦІХСОД. Початок семінару за традицією розпочався із вітальних слів організаторів заходу. Вони відмітили, що подібний захід вже проводився. У 2009 р. у цьому ж університеті була проведена конференція «Сучасні релігії: віра багаї» за участі відомого британського дослідника Муджа Момена. Як і науковцями, так і представниками Церкви відмічалось, що це одне з перших заходів такого високого академічного рівня, що повністю присвячене віровченню, принципам та організації Церкви, в основу якого покладено діалог між дослідниками та послідовниками ЦІХСОД. Метою даного семінару було як раз руйнування стереотипів щодо мормонів, створення конструктивної співпраці у дослідженнях, поглиблення знань про цю відносно нову та не достатньо ще вивчену, особливо на території СНД, релігійну течію. Першим з вітальним словом виступив президент Київського Українського колу…
З 25 до 31 серпня 2006 р. у с. Літки Київської області проходила V Міжнародна молодіжна літня школа (ММЛШ — 2006). Цьогорічна тема школи «Конфесійне та світське вивчення релігії: проблема співіснування» була обрана з огляду на жваве обговорення українським суспільством питання введення предметів з релігійно-етичним компонентом у державні загальноосвітні заклади. Традиційно учасниками школи були молоді науковці з різних міст України, а також Білорусі: релігієзнавці, філософи, теологи, політологи, котрі репрезентували різні конфесії та світогляди. Школа мала на меті підвищення загального культурного та інтелектуального рівня молоді, поглиблення знань із релігієзнавчої проблематики, зокрема державно-церковних відносин у сфері освіти. Учасники школи мали змогу прослухати лекції відомих в Україні експертів: П. Ганулича, Г. Друзенка, Ю. Решетнікова та Л. Филипович, а також молодих науковців: О. Дзюби, О. Кисельова, В. Кришмарел, В. Хромця. Окрім лекцій школа проходила у формі круглих столів, дискусій та неформального спілкування. Також важливе місце булу відведено перевірці та поглибленню знань через тематичні брейн-ринги та перегляд фільмів. За результатами роботи школи було прийнято Резолюцію, в якій окреслено головні засади, за якими повинна формуватися система релігійної освіти. Це — рівноправність зі світською системою освіти, введення…
1 листопада 2013 р. у рамках «Релігієзнавчого клубу» за підтримки Молодіжної асоціації релігієзнавців та Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, студенти Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова відвідали Центральний прихід ЦІХСОД. Екскурсію провели Володимир Денщиков ­– член Вищої Ради ЦІХСОД та Юрій Сліпак ­­– радник Президента Київського кола. Одна з головних кімнат приходу – Причастна зала. У ній проходять недільні богослужіння, а в інші дні тут проходить навчання та різні концертні заходи. «Причастна зала є чимось особливим та святим для мормонів», – ділиться екскурсовод. Після недільного богослужіння мормони зазвичай розбиваються по групах, так званим «товариствам». У кожної вікової групи є своя аудиторія, де вони збираються, обговорюють Святі Писання, грають, спілкуються, готують соціальні програми. Керують такими товариствами Президент і два його радника. Всі вони призиваються єпископом Церкви. Після керівництва призиваються вчителі – ті люди, які безпосередньо ведуть заняття товариств.При місії є хор, який складається з прихожан і бере участь у різних заходах. Тут також розміщений Центр сімейної історії, в якому займаються вивченням генеалогії членів Церкви, та усіх бажаючих, а відразу за ним розмішається Центр зайнятості для пошуку роботи. Мормони…
25 жовтня 2013 року у гуманітарному корпусі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова в рамках «Релігієзнавчого клубу» за підтримки кафедри культурології НПУ імены М.П. Драгоманова та МГО «Молодіжна асоціація релігієзнавців» відбулася лекція відомого російського соціолога релігії, журналіста та публіциста, провідного наукового співробітника Центру вивчення проблем релігії та суспільства Інституту Європи РАН, кандидата філософських наук Романа Лункіна на тему «Релігія і демократія: досвід польових соціологічних досліджень в Росії». Ділячись досвідом, доповідач розповів про свою практичну роботу, цілях, завданнях емпіричного досліджень, що проводилися на території всієї Росії групою дослідників, за підтримки Кенстонського інституту (Велика Британія). «Більшість навіть і не мала гадки, що таке релігійна спільнота, оскільки в рамках пострадянського простору взагалі було відсутнє таке поняття», — уточнює дослідник. При зборі інформації про релігійне життя Росії використовувались переважно якісні методи роботи, оскільки кількісні не відображають повної картини релігійного життя. У результаті кропіткої праці у дослідженні релігійних громад Росії фахівцям вдалося написати і видати безліч робіт, в число яких входять: «Енциклопедія релігійного життя Росії», 3-томник «Атлас релігійного життя Росії», збірник «Релігії і російське різноманіття», які є одними з перших систематичних відомостей про реальну…
Cьогодні (25 жовтня 2013 р., п'ятниця) о 17.00 в гумантіраному корпусі НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, вул. Тургенівська 8-14), в 15-7 ауд. (15 поверх) відбудеться публічна лекція російського соціолога релігії Романа Лункіна «Релігія і демократія: досвід соціологічних досліджень в Росії». Вхід вільний. (Додатково див. прикріплену афішу).  
В рамках роботи релігієзнавчого клубу відбудеться черговий захід. Цього разу він присвячений буддизму. Організаторами виступили члени і волонтери МАР та Інститут філософської освіти і науки НПУ ім. М.П. Драгоманова, який надає можливість використовувати свій простір, а також Релігійний центр українського об`єднання буддистів школи Карма Каг`ю . Лекція буде цікавою студентам, аспірантам та викладачам філософського, релігієзнавчого, культурологічного напрямів і не тільки.
Олександр Костюк,к.філос.н., доцент кафедри історії і політології НУБіП України Власне цей номер «Філософської думки» має назву «Як можливе релігієзнавство сьогодні?». Однак зважаючи на смислове навантаження сторінок часопису, рука не піднялася написати релігієзнавство замість дослідження релігії. Справа в тому, що толерантність є «тіньовим» методологічним принципом цього номеру. І тепер я вважаю, що і використання «дослідження релігії» може когось недообразити чи недоперехвалити. Номер варто прочитати, бо це спроба живої дискусії про не лише сутність, а й епістемоголоічну можливість релігієзнавства та його епігонів (конфесійне релігієзнавство, філософія релігії, теологія релігій, соціологія релігій тощо). Дане видання стало спільним продуктом праці як редакції самого журналу так і Молодіжної асоціації релігієзнавців (редакційна колегія часопису «Релігієзнавчі нариси»). Відповідно номер, не зважаючи на загальну теоретичність теми, спрямований на практику, прикладний характер публікацій. Про це свідчить не лише зміст, а й форма викладу. Автори втілили на сторінках інтерактивність наукового дискурсу, наскільки це можливо у друкованому виданні. Перша частина журналу – це інтерв'ю з фахівцями дослідження релігії з питань, безпосередньо пов'язаних з можливістю релігієзнавства як науки та суспільного феномену в умовах сучасного світу. Дискусія вийшла дійсно різноплановою, інформативною (наскільки це можливо…